Обсесивно-компульсивну структуру характеру заведено вважати звичайним «класичним» випадком організації особистості невротичного рівня.
За DSM-V істотною особливістю обсесивно-компульсивного розладу особистості є заклопотаність впорядкованістю, перфекціонізмом, а також розумовим і міжособистісним контролем за рахунок гнучкості, відкритості та ефективності. Ці прояви починають виявлятися в ранньому дорослому віці, в найрізноманітніших ситуаціях.
Але що стає причиною цих характерологічних рис?
Узагальнюючи ключові аспекти відомих теоретиків та клінічних психотерапевтів Ненсі Мак-Вільямс описала у своїй книзі “Психоаналітична діагностика: Розуміння структури особистості в клінічному процесі” як тип виховання впливає на формування обсесивно-компульсивної особистості:
Як відомо, батьки й опікуни людей, які розвиваються в обсесивному і компульсивному напрямках, задають високі поведінкові стандарти і вимагають, щоб діти з раннього віку їм підкорялися. Вони прагнуть проявляти твердість і наполегливість, винагороджуючи за хорошу поведінку і караючи за проступки.
Якщо їхнє ставлення загалом ґрунтується на любові, їхні діти отримують емоційну перевагу: сформовані в них захисти ведуть їх у напрямку, що відповідає педантичним цілям батьків.
Коли ж батьки надмірно суворі або починають занадто рано вимагати від дітей слухняності, звинувачують їх не тільки за неприйнятну поведінку, а й за відповідні почуття, думки, фантазії, тоді обсесивні або компульсивні способи адаптації дітей можуть стати проблемою.
З погляду об'єктних стосунків обсесивних і компульсивних людей, примітно, що проблема контролю перебуває в центрі уваги в сім'ях, з яких вони походять. У той час як Фройд описував анальну стадію як стадію, що породжує прототипічну боротьбу волевиявлень, дослідники об'єктних стосунків підкреслювали: батьки, які надмірно контролюють дітей щодо туалетних навичок, можливо, так само суворо контролюють і прояви дітей на оральній та едиповій стадіях, та й на всіх наступних теж.
Серед сімей, які виховують обсесивно-компульсивних дітей, є сім'ї старого зразка, де контроль здебільшого виражається в моралізовуючих висловлюваннях. Свої власні дії батьки пояснюють з точки зору того, що це правильно. Продуктивна поведінка асоціюється з чеснотою, ідеї самоконтролю та очікуваної в майбутньому винагороди найвищою мірою вітаються.
Безліч сучасних сімей, зосереджених на проблемі контролю, виховує обсесивні та компульсивні патерни швидше за допомогою почуття сорому, ніж провини.
Ці два погляди на виховання потрібно враховувати під час роботи із сучасними обсесивними та компульсивними психопатологіями - наприклад з такими, як розлади харчової поведінки.
Ще один тип сімейних умов, що впливають на формування обсесивно-компульсивних людей, помічений у психоаналітичній практиці, діаметрально протилежний надконтролювальному, моралістичному різновиду. Деякі діти отримують у сім'ї так мало уявлень про чистоту і бувають настільки занедбані оточуючими дорослими, які не звертають на них уваги, що, ставлячи за мету самовиховання і розвиток власними силами, вони починають керуватися ідеалізованими критеріями поведінки та відчуття, взятими з культури поза домом. Ці стандарти, будучи абстрактними не знаходять реального прояву в поведінці людей, близько знайомих такій покинутій дитині, найімовірніше, занадто суворі. Їх важко коригувати за допомогою людського почуття пропорційності.
У ранній психоаналітичній літературі феномен розвитку обсесивно-компульсивного характеру в дітей, покинутих батьками, користувався великим інтересом, оскільки він поставив під сумнів фройдівську модель формування супер-Его, де постулюється наявність владного, авторитарного батька, з яким ідентифікується дитина. Багато аналітиків виявили, що до їхніх пацієнтів із найжорсткішим супер-Его батьки ставилися недбало. Вони зробили висновок, що пацієнт бере за зразок якийсь вигаданий образ, відмінний від батьківського, і представляє обсесивно-компульсивну динаміку, особливо в тому разі, якщо має сильний, агресивний темперамент, проектованим на цей образ.
(c) Юлія Голопьорова,
Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії